Війна в Україні спричинила великий рух населення, яке тікає від ризику, а також із зруйнованих територій. Їхнє життя в країнах ЄС визначається місцевим законодавством, яке не враховує велику кількість біженців і системи охорони здоров'я, які ледве покривають місцевий попит. Тому також необхідно визначити функціонування не лише медичного та медичного обслуговування, а й працевлаштування фахівців з України в країнах, де вони знайдуть притулок. Також обговорювалося створення сімейних амбулаторій для матері та дитини з України, де послуги надаватимуть громадяни України громадянам України, як на території консульства, щоб уникнути бюрократичних дій, пов’язаних із перевіркою кваліфікації лікаря. Лікарі могли б їздити з сусіднього Ужгорода до такого центру в Кошице, або оселитися в клініці аби зменшити тиск на словацьку систему охорони здоров’я.

Учасники узгодили, що вирішенням може стати створення європейської мережі центрів громадського здоров’я та комплексної реабілітації як типових інноваційних центрів з високотехнологічними та високодохідними робочими місцями як для самих біженців, так і для мешканців країн, що надають притулок українцям. В принципі, лікарі з України надаватимуть свої послуги відповідно до місцевого законодавства. Навіть якщо вони не зможуть виконувати повний спектр своєї практики, вони зможуть значно спростити процес прийняття пацієнта до місцевої системи охорони здоров’я – наприклад, завдяки переносу даних з українських баз чи з’ясовуванню анамнезу. Крім того, центри мають використовувати найсучасніші знання телемедицини та інші інновації.

Учасники круглого столу погодилися, що необхідно, як проміжну ланку, побудувати мережу центрів, де українцям надаватиметься хоч якась медична та психологічна підтримка, наприклад на основі комерційного медичного страхування, яке б дозволило разом застрахувати всіх емігрантів на нашій території, наприклад, на рік. У майбутньому цей продукт можна буде використовувати для всіх іноземців, які роками страждають від відсутності пропозиції державного медичного страхування. Ці центри також стануть можливістю для поглиблення співпраці між нашими країнами, оскільки потреба в них не відпаде відразу після закінчення війни, а знадобиться у наступні роки, коли Україна буде відбудовуватися.

Круглий стіл було організовано Міжнародною асоціацією лікарів у Словаччині у співпраці з Національною науково-технічною асоціацією України та за підтримки Національної академії медичних наук України.